Як зазначено в ухвалі від 3.10.2018 (справа № 910/3337/17), 3.1 гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції від 22 лютого 2012 року № 296/5) та ч.1 ст.88 закону «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус здійснює виконавчі написи за умови, зокрема, що з дня виникнення права вимоги у відносинах минуло трохи більше року. Водночас п.3.4 порядку передбачено, що строки, протягом яких може бути виконано виконавчий напис, обчислюються з дня виникнення права на примусове стягнення боргу.

Таким чином, відповідно до ст. 88 закону «Про нотаріат» та п. 3.1 гол. 16 розд. II Порядку літній термін для виконання виконавчого напису пов’язується саме з виникненням у стягувача права вимоги. А таке право виникає з моменту неналежного виконання зобов’язання у визначений договором строк.

Оскільки терміном остаточного повернення кредиту визначено 5.10.2015, а із заявою про здійснення виконавчого напису банк звернувся у лютому 2017 року, КГС погодився з висновком апеляційної інстанції про порушення при вчиненні спірного виконавчого напису положень ст. 88 закону “Про нотаріат”.

Крім того, зазначено, що направлення іпотекодавцю письмової вимоги щодо усунення порушення не змінюють факту пропуску річного терміну згідно із ч.1 ст.88 закону «Про нотаріат».