Верховна Рада схвалила указ президента України “Про запровадження військового стану в Україні”.

Воно діятиме в областях, що межують із Росією та невизнаним Придністров’ям.

Президент зачитав перелік цих областей: Вінницька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська та внутрішні води Азово-Керченської акваторії.

У свою чергу голова Верховної Ради Андрій Парубій зазначив перед голосуванням, що військовий стан буде введений на 30 днів у переліку озвучених президентом областей, разом із Донецькою та Запорізькою областями.

Парубій зазначив, що під час консультацій було погоджено, що військовий стан запроваджується терміном на 30 днів замість 60-ти, а також в указі про воєнний стан зазначено, що вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року.

Зокрема, від БПП “за” проголосували 120 депутатів, від “Народного фронту” – 64, від “Самопомочі” – 23, від Радикальної партії – 16, від “Батьківщини” – 13, від групи “Воля народу” – 8, від групи “Відродження” – 3.

Водночас, від “Опозиційного блоку” жоден депутат не підтримав цей закон.

Дата запровадження воєнного стану не озвучувалася, але сьогодні раніше зазначалося, що йдеться про запровадження воєнного стану з 09.00 28 листопада.

Військовий стан – це особливий правовий режим, що передбачає надання спеціальних повноважень державним органам влади, необхідних для запобігання загрозі. Тимчасове обмеження права і свободи громадян, а  також тимчасове обмеження законних інтересів юридичних.

Під час режиму ВП військові та громадянські власті отримують ширші повноваження, які дозволяють їм використовувати людські та матеріальні ресурси для своїх потреб. Під владою мається на увазі все військове командування – від Генерального штабу до керівництва окремих частин, а також вся вертикаль влади – від президента і Кабміну до селищних рад. Рішення відповідно можуть прийматися як на центральному, так і на місцевому рівні.

Що означає воєнний стан в Україні

Закон дозволяє:

– вводити трудовий обов’язок для проведення оборонних робіт, ліквідації природних та техногенних надзвичайних ситуацій, суспільно корисних робіт.

– використовувати потужності та трудові ресурси підприємств та організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати їх режим роботи, умови праці.

– вилучати для тимчасового користування необхідне майно міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, підприємств та громадян, у тому числі транспортні засоби, споруди, машини, механізми , обладнання та інші об’єкти, пов’язані з обслуговуванням транспорту, видаючи про це документи встановленого зразка.

– встановлювати охорону важливих об’єктів національної економіки України, які забезпечують життєдіяльність населення.

– вводити комендантську годину (заборона на перебування у певний час доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціальних перепусток та посвідчень) та встановлювати особливий режим світломаскування.

– встановлювати особливий режим в’їзду та виїзду, обмежувати свободу переміщення громадян, іноземців та осіб без громадянства, рух транспорту.

– перевіряти документи у громадян, а в разі потреби оглядати речі, транспорт, багаж та вантажі, службові приміщення та житла громадян.

– ставити питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій, якщо вони загрожують суверенітету, національній безпеці України, її незалежності та територіальній цілісності, а також життю громадян.

– здійснювати контроль за роботою підприємств зв’язку, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, установ та організацій культури, використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб та роз’яснювальної роботи серед військ та населення, регулювати роботу аматорських приймально-передаючих радіостанцій, передачу інформації через комп’ютерні мережі.

– вилучати у громадян вогнепальну зброю та боєприпаси, холодну зброю, а у підприємств, установ та організацій – навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини та матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини.

– забороняти призовникам та військовозобов’язаним змінювати місце проживання без відома військового командування.

– встановлювати для фізичних та юридичних осіб військово-квартирну повинность з розквартування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрвідділень та установ.

– встановлювати порядок використання притулків, споруд та інших об’єктів для захисту населення, а також задоволення потреб оборони.

– проводити евакуацію населення, підприємств, установ, організацій та матеріальних цінностей.

– вводити нормоване забезпечення населення основними продовольчими та непродовольчими товарами, ліками.

– примусово вилучати та відчужувати майно у юридичних та фізичних осіб для потреб оборони.

Не можуть обмежуватися в період воєнного стану такі фундаментальні права людини, як право на життя, на повагу гідності, на свободу та особисту недоторканність, право на рівність перед законом, право на житло.

Законом встановлюється, що під час воєнного стану не можуть проводитись вибори президента, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування. Відповідно, під час дії ВП не можна достроково припинити повноваження парламенту чи місцевих рад. Також не можна вносити зміни до Конституції, проводити референдуми.

Влада також не може використовувати працю громадян під час ВП на безоплатній основі – робота для потреб оборони повинна оплачуватись, як у мирний час. Майно, вилучене під час ВП, після закінчення дії військового стану має бути повернене власнику. Якщо ж майно стало непридатним, відшкодування збитків потрібно добиватися через суд.